Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі.
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Добрі́шати, -шаю, -єш, гл. Становиться добрѣе.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. 2) Промежность, perinaeum.
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Подря, -рі, ж. 1) Чердакъ подъ кровлей. Cм. підра. 2) Полка.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута.