Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Гетьманувати, -ную, -єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. То не багато Луговський ( = виговський) гетьманував: півтора года булаву держав.
Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться.
Ґре́чно нар. Учтиво, любезно; мило.
Мета́ль, -ля, м. Клинъ въ мельничномъ валу для поднятія песта, падающаго въ толчею.
Особне нар. = особе.
Піділляти, -ллю́, -ллєш, гл. = підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками.
Ріп'яник, -ка́, м. Коржъ изъ кукурузы и картофеля.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл.
1) Растворять, растворить тѣсто.
2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило.
3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці.
4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить.
Трапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. Трапила й коса на камінь.