Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Варило, -ла, с. Вареніе, варка. Встрѣчено въ пословицѣ: Саме варило бабу постарило, — т. е. вареніе, работа около печи старить женщину. Фр. Пр. 137.
Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи. Біл.-Нос.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Оборонник, -ка, м. = оборонець. Ум. оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.
Папський, -а, -е. Папскій. Папська булла. Шевч.
Піддимок, -мка, м. Все копченое. Винниц. у.
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 53.