Гре́бка, -ки, ж. 1) Весло. Гребці запустили гребки в воду. Сіда́й на гре́бку. Садись на весла. 2) Машина для сгребанія сѣна.
Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. 4) = Гривка 2. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка.
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ.
2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. б) — сльози. Listera ovata В. Orchis militaris L. в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata.
Кракати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала.
2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Судома, -ми, ж. Судорога, корчь.
Трепотатися, -чуся, -чешся, гл. = трепетатися. Вінок-трепіток.... ней ся трепоче. І кужілка трепочеться, мені прясти не хочеться.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили.
Цигарка, -ки, ж. Папироса.
Чернь, -ні, ж.
1) Черный цвѣтъ, черная одежда. Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити
2) Черныя нитки. Я тебе, біле, черню потчу.
3) Чернь, простой народъ. Утверди, Боже, люду царського, народу християнського, війська Запорозького, Донського, з сією черню Дніпровою, низовою, на многая літа, до конця віка.