Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый.
Бублишниця, -ці, ж. = бублейниця.
Затяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. затягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Затягивать, затянуть. Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить. Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи. Бери воли та затягай вози. 2) Затаскивать, затащить. Під білою березою козаченька вбито, ой убито, вбито, затягнено в жито. 3) Затягивать, затянуть, завлекать, завлечь; приглашать, пригласить. Суд не затяга, та суд і не одпуска. Дівка Санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. — на хліб. Приглашать на угощеніе. Буду панів і козаків на хліб, на сіль затягати. 4) Вербовать, навербовать. затягли́ затя́г. Навербовали отрядъ, шайку. 5) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получить. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою. За жінкою яку худобу затяг! Затяг таки, заробив грошей.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Оморочити Cм. оморочувати.
Печатати, -таю, -єш, гл.
1) Прикладывать печать.
2) — труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Продоювати, -доюю, -єш, сов. в. продоїти, -дою, -їш, гл. Доить, подоить слегка въ началѣ доенія.
Роздряпати Cм. роздряпувати.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю).
2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив.
Утік, утеку, м.
1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. На втіках. Въ бѣгствѣ.
2) Сукровица.