Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. Н. п. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. Посл. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, Г. Барв. 292. 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Лукаш. 98. Бгайте, коровай, молодиці! Мил. Св. 24. Бгати пироги. Г. Барв. 156. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ. Шух. І. 180.
Безконечниця, -ці ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Власність, -ности, ж. Собственность. Левиц. Пов. 320. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини. О. 1861. X. 3.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати. Екатер. у.
Парняга, -ги, м. Ув. отъ парень. Грин. II. 341.
Питний, -а́, -е́ Употребляющійся для питья. У мене є питний мед. Харьк. г.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах. Ном. № 13926.
Шушукати, -каю, -єш, гл. Шептать, шептаться.