Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью). Мнж. 177.
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Згляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Чуб. V. 1013. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. Г. Барв. 67. 2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Ном. № 4926. Зглянься на дитину бідну, друже мій! МВ. ІІ. 149. І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну. Шевч. 366.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea. Шух. І. 18.
Молда́вський, -а, -е. Молдавскій. Ей, Василию молдавський, господарю волоський! АД. II. 100.
Обточити Cм. обточувати.
Перелізти Cм. перелазити.
Підтупцем нар. = підтюпцем. Кв.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).