Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Взяла коня за гнуздечку. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий.
Каратись, -юся, -єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Караєшся ти страхом та бідою.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. 2) Карнизъ.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит.
Неповороткий, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив.
Слюсарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься слесарствомъ.