Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучиця

Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris. ЗЮЗО. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧИЦЯ"
Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Грин. II. 226. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Рудч. Ск. І. 63. Аж гульк! зіма впала. Шевч. 81. Аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15. А та собака між жидівське військо — гульк. Грин. II. 223.
Каблі, -лів м., мн. Вилы съ тремя остріями. Канев. у.
Перечистити Cм. перечищати.
Повичернювати, -нюю, -єш, гл. Вычернить (во множествѣ).
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.  
Ріплях, -ха, м. Раст. Lappa tomentosa. Вх. Пч. І. 8.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Шажок, -жка, м. Ум. отъ шаг.  
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.