луття
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). 2) Липовая кора для лаптей, лыко. Cм. лут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Том 2, ст. 383.