Блазен, -зна, м. = блазень.
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій.
До́лочко, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Позлизувати, -зую, -єш, гл. Слизать (во множествѣ). Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Присідлати Cм. присідлувати.
Стидовище, -ща, с. Стыдъ, позоръ. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, — от, мов, хворий. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити!
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід.
Шишкатий, -а, -е. О гребнѣ пѣтуха: густой, широкій.