Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь. Чуб. І. 134.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Повидзьобувати, -бую, -єш, гл. Выклевать (многое).
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.