Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арга́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Замо́кти Cм. замокати.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Обсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обсмикатися, -каюся, -єшся и обсми́чуся, -чешся, одн. в. обсмикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обдергиваться, обдернуться, оправиться. Панночка вертілась та обсмикувалась, як пташка. Левиц. І. 235.
Позбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Собраться (о многихъ). Ще не всі салдати позбірались. Кв.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Ротеня, -няти, с. Ротикъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Шугати, -га́ю, -єш, гл. 1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. К. Іов. 90. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254. 2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав. Н. Вол. у. 3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати. 4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.