Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершак, -ка, м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак. Шух. І. 185. Шух. I. 176.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. Ном. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. Макс. (1849). 24. Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Чуб. III. 41. Винного двома батогами не б'ють. Ном. № 7474. Ой плавало дві утінки да під млинком. Чуб. Не годиться дві шапка надівать на голову. Чуб. Cм. Дві.
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Їрований, -а, -е. Шитый тонкими нитками мелкими стежками. МУЕ. І. 76.
Надісла́ти Cм. надсилати.
Прихилище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. Чуб. V. 1059. КС. 1882. X. 188. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. Лебед. у. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза. О. 1862. VI. 57.
Проходжати, -джа́ю, -єш, гл. = проходити. Мет. 281. Поміж рядами прохожайте. АД. І. 213.
Пряжа, -жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». Чуб. V. 175.
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич. Ном. № 426.
Шавкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає? Драг. 166.