Бузувірів, -рова, -ве = безувірів Як то ми одно думали про бідних дівчаток та про бузувірових москалів.
Відповіддя, -дя, с. Слово это впервые появилось въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневскимъ въ первой части «Запорожской Старины» стр. 86 въ такой формѣ: Тільки святий Бог наших не забував, на великі зусилья на вітповітьї держав. Значеніе слова здѣсь неясно. Максимовичъ въ сборникѣ 1849 г. исправилъ: На великі зусилья, на відповідья держав (стр. 53) и далъ переводъ: отвѣтъ, отпоръ.
Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Куди вас враг несе до гаспидського сина?
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Виймив дари та й роздав. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. Ум. Да́ронько.
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. 2) Раст. Rubia tinctorum. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata.
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка.
Попакувати, -ку́ю, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? Я ще спудеїв трохи попошколю.
Ціпивно, -на, с. = ціпи́льно.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Кури чубаті. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Ум. чубатенький.