Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луговина

Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Лебед. у. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. Стор. II. 100. 2) Родъ лозы. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГОВИНА"
Задури́ти Cм. задурювати.
Кволитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, — нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.
Колошні, -нів, мн. Зимніе суконные штаны.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Підступ, -пу, м. Хитрость, коварство. Єв. Мр. VII. 32. Кого силою грабують, з кого підступом здирають. К. Псал. 59.
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Чуб. І. 73. Вас. 185. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили. Г. Барв. 218.
Пособити, -ся. Cм. пособляти, -ся.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Шевч. 663. Почимчикував майданом. Мир. Пов. І. 162. І отто зараз кудись почимчикував. Стор. МПр. 150.
Санний, -а, -е. Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт. Ном. № 11433.
Стривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. Стривай! Стой! Постой! Обожди! Стривай лишень! чи чуєш? щось плаче. Шевч. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУГОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.