Бурмистренко, -ка, м. Сынъ бургомистра.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха.
Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Зацокота́ти и зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Крамський, -а́, -е́ = крамний. Крамська сорочка. Свита крамська.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Послухання, -ня, с. 1) Слушаніе. Щоб ішли усі до громади на послухання, слухати гетьмана Жовковського одповідання. 2) = послух. Чи змусиш ти до послухання тура? 3) Послушаніе, работа въ монастырѣ ради спасенія души. Ми пійдем до черниці на, послухання: 4) Работа кому либо не за деньги, а по просьбѣ или по обязанности. Усі останні ідуть до його на послуги і на послухання.
Страховий, -а, -е. ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая.
