Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Дима́новий, -а, -е ? Ньо, ньо, урагова! ньо, ньо, диманова!
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. Для звичайности. Изъ вѣжливости.
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Напну́ти, -ся. Cм. напинати, -ся.
Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе.
Талапати, -паю, -єш, гл.
1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ.
2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду.
3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Хмуритися, -рюся, -ришся, гл. Хмуриться, дѣлаться мрачнымъ, сердитымъ, недовольнымъ. Не хмурься та послухай, та роби так, як я тобі скажу.
