Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунт Ii, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.
Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).
Є 3-е лицо ед. ч. н. вр. отъ гл. бути. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Лавр. 35. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра, чи мати добрая. Шевч. 439.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Побожно нар. Набожно, благочестиво.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо. Харьк.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к. Мнж. 14.