Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белелюга, -ги, ж. Сукровица. Желех.
Випірнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть. Випірнув з води. Харьк. у.
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Заверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заве́ргнути, -ну, -неш и заве́ргти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду. Гол. II. 73 — 74.
Петак, пете́к, -ка, м. Родъ суконнаго полукафтанья безъ тальи, съ стоячимъ воротникомъ. Гол. Од. 68. Kolb. І. 43.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами. Шевч. 46.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.