Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визначатися, -чаюся, -єшся, сов. в. визначитися, -чуся, -чишся, гл. Обозначаться, обозначиться, опредѣляться, опредѣлиться, отличаться, выдѣляться, выдаваться.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Гнихіть, -тя, м. = ніготь. Прил. у.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Замосто́вий, -а, -е. Находящійся за мостомъ. Бодай здорові були замостові люде. Чуб. III. 159.
Запа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. запали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться, зажигаться, зажечься. Губка запалилася і почала горіти. Ком. II. 88. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. Н. Вол. у. 3) Загорать, загорѣть. Уман. у. І од сонця не запалилася (Ганя). Левиц. І. 26. 4) Краснѣть, покраснѣть. Я ще й більш запалилася з сорому. Г. Барв. 381.
Ме́дя, -ді, ж. Дѣтс. 1) Медъ. 2) Все сладкое.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте. Рк. Макс.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.