Артику́л, -ла, м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Артикули в статуті. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки.
Доча́пати, -паю, -єш, гл. Добраться, волоча ноги, съ трудомъ. Присмерком дочапали до хутора.
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура.
Повторний, -а, -е. Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прахожанъ.
Погода, -ди, ж.
1) Соглашеніе, мировая.
2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді.
3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу.
4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку.
Умочок, -чка, м. Ум. отъ ум.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.