Віхало, -ла, с. = віхола.
Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав.
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?»
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків.
Сомиряти, -ряю, -єш, сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду.
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась.
Чоботище, -ща, м. Ув. отъ чобіт.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.