Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках. Св. Л. 303.
Поз'їзджувати, -джую, -єш, гл. Испортить ѣздой. Вже ж твої ворон-коні та поз'їзджувані. Гол. І. 116.
Помагатися, гається, сов. в. помогти, -можеться, гл. безл. 1) Приносить, принести пользу, оказать дѣйствіе, сдѣлаться лучше (о здоровьѣ). Неначе й помылось. Шевч. 2) Съ отрицаніемъ: не помогать, быть безполезнымъ, напраснымъ. Не просись, каже, не поможеться. Рудч. Ск. І. 18. От лаяла і плакала, та нічого не помоглось. Рудч. Ск. II. 59. Годі, каже, бабусю, плакати: не поможеться. МВ. І. 154.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Попідтоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підтопити, но во множествѣ.
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Сполучати, -ча́ю, -єш, сов. в. сполучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Соединять, соединить. Коммуна, сполучена таким задумом. К. КП. 9.
Товчення, -ня, с. Толченіе.  
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха. Желех.