Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жа́лування, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. МВ. ІІІ. 107. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав. Рудч. Ск. II. 185.
Жвя́кати, -каю, -єш, гл. = жвакати.
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Пачіски, -со́к, мн. = пачоси.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
П'ятидесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Стравня, -ні, ж. Пропитаніе, кормъ. Радом.
Чайня, -ні, ж. Чайная. Лохв. у.