Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. ЗОЮР. І. 97. А хто дома, той господарює. Н. п. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. Левиц. І. 254. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі. К. МБ. XІ. 157.
Дотеса́ти, -ся. Cм. дотісувати, -ся.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Маши́нка, -ки, ж. Ум. отъ машина.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Оболона, -ни, ж. 1) Кожа, оболочка. Вх. Лем. 441. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. ЗОЮР. II. 54. Ум. оболонка. МВ. (О. 1862. І. 92). А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось. Шевч.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Синець, -нця, м. 1) = синяк 1. Подивись на твоє личко, маєш синців сорок. 2) Рыба. Abramis ballerus. Браун. 26. 3) Раст. а) синяк 3. ЗЮЗО. І. 121. б) Centaurea cyanus. Вх. Лем. 464.
Смагнути, -гну, -неш, гл. 1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться. Шух. І. 147. 2) Загорать. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34. 3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи. Черк. у.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.