Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́п, -па и ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки. МУЕ. III. 20.
Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ. Желех.
Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Левиц. І. (Правда, 1868, 485). Козацьку каразію та кожухи. К. ЦН. 238.
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Накупля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = накупити. Багато чого накупляли на ярмарку. Черниговск. у.
Перекорище, -ща, с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище. Чуб. V. 1151.
Попідпрягати, -га́ю, -єш, гл. Припрячь (во множествѣ).
Роздзявити, -ся. Cм. роздзявляти, -ся.