Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем.
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Мо́рщина, -ни, ж. Морщина. Ум. мо́рщинка.
Обхвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Обходиться. У нас дуже мам хліба, не знаємо як їм обхвіруватися.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать.
Плигати, -га́ю, -єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L.