Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. Мнж. 60.
Домо́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. домости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів! Г. Арт. (О. 1861. III. 83).
Напива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся, гл. 1) Напиваться, напиться. Хай солодкого меду напивається. Мет. 257. 2) напитися до ко́го. Выпить за здоровье кого. Стань, батеньку, проти мене та напийся до мене повною повненькою, доброю доленькою. О. 1862. IV. 22.
Парень, -рня, м. = парубок. Звеселила парня чорними брівочками. Чуб. V. 134.
Перебиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебитися, -б'ю́ся, -є́шся, гл. 1) Перебиваться, перебиться. Палиця перебилася. 2) Сражаться, сразиться. А я ж тих турків да й не боюся: а й я з ними в полі переб'юся. Чуб. III. 275.
Пороспозичати, -ча́ю, -єш, гл. Раздать взаймы (многимъ). Гроші пороспозичав. Св. Л. 185.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Стордзувати, -дзую, -єш, гл. Нагромозжать. Угор.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить. Ном. № 8340.