Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Дото́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. доточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Картівництво, -ва, с. Картежъ. К. ХП. 20.
Коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Ме́рло нар. Мертво.
Надоби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Быть угоднымъ кому. А за лінощами Богу не молюся, — чим я Богу надоблюся? Чуб. V. 442.
Помитися, -ми́юся, -єшся, гл. Помыться. Чоловік той став просити вовка, щоб він позволив йому перед смертю помитися. Чуб. І. 52. Помыть голову. Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько. Грин. III. 559.
Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.