Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. Ном. № 10605. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. Ном. № 723. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Мир. Пов. II. 102. Є гроші, та не міняні. Грин. І. 91.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Богодух. у. Та наламним квіточок, та забавим діточок. Мил. 45.
Нарі́в'ячко, -а, с. ? Молодая та дівчинонько, куди тебе батько оддає?.. Чи в чужую землю, чи в велику сем'ю? Чужа земля під коріннячком, чужа сем'я під нарів'ячком. Мет. 222.
Промір, мору, м. Моръ. У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре. Канев. у.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата. Грин. І. 293.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. К. ПС. 32. Впослідити мене ніхто не схоче. К. ЦН. 200. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Г. Барв. 507. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Г. Барв. 448. Наша кохана мова зосталась упослідженою. К. XII. 121.