Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відельга, -ги, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Надсмокта́ти Cм. надсмоктувати.
Належи́тий, -а, -е. = належний. в належи́ту годи́ну. Въ надлежащее, въ условленное время.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Рк. Левиц. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Мир. Пов. II. 70. Собаки його обаранили. Грин. II. 204. Бджоли як обаранили його. Мнж. 113.
П'ятнадцятеро числ. Пятнадцать человѣкъ, штукъ. Не багато ззів — п'ятнадцятеро хліба. Грин. II. 270.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Свавільно нар. Своевольно.
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю. Н. п.
Хава, -ви, ж. Челюсть. Желех. Ум. хавка.
Хоругва́, -ви, ж. = корогва. ЕЗ. V. 190.