Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. Н. Вол. у.
Жарьо́ха, -хи, ж. Трепка, побои. Алв. 86.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Льонни́й, -а́, -е́ Льняной. Льоннії обруси на столі. О. 1862. IV. 21. Льонна олія. Конст. у.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Піжити, -жу, -жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.
Побиватися, -наюся, -єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. О. 1862. І. 66. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога фолі просило. Г. Бар. 16. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Г. Барв. 357. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Чуб. V. 127. Мати за дітьми да побивається. Чуб. V. 712.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. ЗОЮР. І. 120. Повиймаю чорний терен з білих ніг. Чуб. V. 626. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. Чуб. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Мир. ХРВ. 33. Дай гочі повиймати, то дам пити. Рудч. Ск. II. 49.
Прислати, -ся. Cм. присилати, -ся.