Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Карбуляти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = кабутати. Kolb., Pokucie, І. 196. Желех.
Киць, киць!, меж. Зовъ кошекъ.
Ми́ршавіти, -вію, -єш, гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя. Шух. І. 218.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis. Вх. Лем. 264.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.