Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідолайчик, -ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.
Грубия́нський, -а, -е. Грубый; грубіянскій. Грубиянський вираз. К. Кр. 13.
Зазолоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Зазолотиться. Зазолотились і верхів'я дерев по лісах. Кв. І. 30.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп. 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387. 2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у. 3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Ли́шонька, -ки, ж. Ум. отъ ii лишка.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Роспуківка, -ки, ж. Распустившійся цвѣтокъ. Роспуковка, перва квітка. Г. Барв. 125.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный. Шейк.