Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочити, -чу, -чиш, гл. 1) Сбочивать, ѣхать въ сторону. Шейк. 2) Смотрѣть въ сторону.
Вимайструвати, -рую, -єш, гл. Смастерить.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Заду́ха, -хи, ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. Полт. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. Н. Вол. у. 4) Удушье, астма. Вх. Зн. 19.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
Підкормити, -ся. Cм. підкормлювати, -ся.
Понова, -ви, ж. 1) У охотниковъ: слѣдъ на свѣжемъ снѣгу. 2) ? Що ж з того, що бджола кинулась на гречку, а понови таки немаєть.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай. Чуб. V. 157. 2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Кв. І. 29. Морозенко, козаченько як мак роспукався. Грин. ІІІ. 590.