Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забиванка

Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи. Вас. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАНКА"
Загорідка, -ки, ж. Ум. отъ загорода.  
Краяти, краю, -єш, гл. 1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н. 2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101. 3)серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця. Мет. 12.
Ля́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ мокрой глиной или съ подобной массой. Таврич. г.
Моро́зок, -зка, м. Иней. Морозок по травах. Вх. Лем. 436.
Подавник, -ка, м. = легкодушник. Шух. І. 143.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Поскидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скинути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Рудч. Ск. І. 177. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Рудч. Ск. II. 46. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБИВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.