Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Гойно нар. Щедро, роскошно, изобильно. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Чуб. ІІІ. 371. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи. Уман. у.
Згі́нний, -а, -е. згінні дні. Дни, въ которые все сельское рабочее населеніе сгонялось на барщину. О. 1862. IV. 94.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок. Вх. Зн. 23.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Напра́снонар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у.
Настерігати, -га́ю, -єш, сов. в. настерегти, -режу, -же́ш, гл. Подстерегать, подстеречь, подкарауливать, подкараулить.
Повіситися, -шуся, -сишся, гл. Повѣситься. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Чуб. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316.
Скребтатися, -бчуся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче. Чуб. V. 1130.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).