Біля нар. Подлѣ, возлѣ, около. Ліг біля моря одпочить. Будем ми старих людей біля його держати, будуть вони його научати.
Осушити, -ся. Cм. осушувати, -ся.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав.
Похилисто нар. = похило.
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить.
Сходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Исходить. Ой за яром брала я льон, всю долину сходила.
2) Пройти, перейти, сходить. Коли б же ви, воронії коні, а походу не сходили.
3) Одѣться во что, износить что. Добра такого, не знає в чому й сходити. Чи тобі в мене нічого спити, чи нічого зїсти, чи ні в чім хороше сходити. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує, бо я й того не сходила, під явором загубила.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан.
Ціва, -ви, ж. 1) Цѣвка въ шестернѣ. 2) Шпулька для наматыванія нитокъ.
Чупарно нар. Опрятно, красиво (объ одеждѣ, убранствѣ комнаты и пр.). На короваї шитий гарно рушник ізгорнутий лежав; я взяв його собі чупарно через плече й перев'язав.