Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забарний

Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРНИЙ"
Ближче нар. Сравн. ст. отъ близько. Ближе. Ум. ближченько. Сядьте ближченько, мамо. МВ.
Вибухатися, -хаюся, -єшся, гл. Сильно вырости. Дивись, яка вибутилась: уже й батька переросла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Доку́пувати, -пую, -єш, сов. в. докупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докупывать, докупать.
Каланиця, -ці, ж. Яма или ящикъ для разведенія извести. Н. Вол. у.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ. Котл. Ен. (Слов.).  
Підіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. АД. І. Підійняла китаєчку та й заголосила. Чуб. V. 375. 4) = піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою. К. ХП. 9. 5) = піднімати, підняти 5. 6) = піднімати, підняти 6. К. МБ. X. 5. 7) на глузи, на сміх підіймати. Haсмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Г. Барв. 367. Стали вдовиченків на сміх підіймати. Мет. 346. 8)піднебення. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опало, почему его должно підійняти, надавливая снизу пальцемъ и пр. Мнж. 158.
Понакопувати, -пую, -єш, гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. І. 101.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Рогожа, -жі, ж. Рогожа. Чуб. II. 118. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. Ум. рого́жка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.