Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Жи́вність, -ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати.
Кусі! Cм. кусати.
Обкурити, -ся. Cм. обкурювати, -ся.
Понюх, -ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Прикорпати, -паю, -єш, гл. Прикопить, пріобрѣсти немного.
Псєнник, -ка, м. = гицель.
Розчухати Cм. розчухувати.
Спожиткувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Воспользоваться, употребить съ пользой.
2) Съѣсть. Як вони там трохи спожиткували, тогди забралися і пішли у свою дорогу.