Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу. Грин. І. 53.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Забалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запировать. Аф.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Рудч. Чп. 249. Садися ж іззаду та не поламай насаду. Чуб. V. 635. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ. Шух. I. 180.
Прах, -ху, м. Прахъ. Ном. № 10844. Обох земля присипле своїм прахом. К. Іов. 47. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде. АД. І. 129.
Промордуватися, -дуюся, -єшся, гл. 1) Промучиться. 2) Провозиться, выбиваясь изъ силъ. Оце місяць промордувався з вашим хлопцем, та вже більш і не хочу, — забірайте його. Таке ледаче та неслухняне. Харьк. 3) Пробѣсноваться. Прийшов п'яний та промордувався всю ніч, — і на волосок я не заснула. Черниг. у.
Тапчанників, -кова, -ве Принадлежащій мастеру, дѣлающему тапчани. Шейк.
Червоність, -ности, ж. Краснота. Желех.