Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биньо I, -ня = Биня. Желех.
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Н. Вол. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Зака́чувати, -чую, -єш, сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу. Вас. 178.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Панянський, -а, -е. 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. О. 1862. IV. 22. 2)манастир. Женскій монастырь. Левиц. ПЙО. І. 386. Я проведу вас в манастирь панянський. К. ПС. 61.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Спрясти, -ду, -деш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Чуб. V. 818. Спряв би, та в нитку не йде. Ном. № 14163.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum. Анн. 373.
Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище. К. ПС. 82.