Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ.
Волочище 2, -щі, ж. Ув. отъ волока.
Дожи́н, -ну, м. Конецъ жатвы.
Зга́дка, -ки, ж. Воспоминаніе. . Почали ми тиху розмову-згадування.
Злопотіти, -почу, -тиш, гл. Захлопать. П'ють голуби зімню воду. Напилися та й злетіли, крилоньками злопотіли.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Переинчити, -чу, -чиш, гл. = переиначити.
Підсусідок, -дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. ( = Xата. 175) Cм. сусіда 2.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку.
