Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Видельце, -ця, с. = виделка. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях.
Відпрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався.
Ґудзюсь-на! Призывъ для свиней.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. По потилиці й заціде.
Пообстелювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обстелити, но во множествѣ.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми.
Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).