Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Згли́бити, -блю, -биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру. О. 1862. І. 74.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.
Облизень, -зня, м. Первоначально: облизываніе себя. ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Котл. Н. П. 352. Ріпиця, як той цуцик, вхопивши облизня... Сим. 231. От же той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав. Харьк. у. дати облизня. Отказать кому. Cм. облизуватися.
Погрібний, -а, -е. = погребний.
Понаїдатися, -даємося, -єтеся, гл. Наѣсться (о многихъ). Драг. 111. Усі понаїдались і повивертались. Рудч. Ск. II. 59.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище. Вх. Зн. 53.
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.
Утрактувати, -тую, -єш, гл. Угостить.