Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у Макс. (1834, 130) и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії. АД. І. 144.
Вискрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ідуть воли, ідуть вози вискрипуючи. Рудч. Чп. 193.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Картоплина, -ни, ж. Картофелина. (Свиня) хапала картоплину і зараз кидалась до другого (куща). Левиц. І.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову. Ном. № 11097.