Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір. Чуб.
Перемахлярити, -рю, -риш, гл. Растратить. Живо перемахлярила пуд пшона.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Порснути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Брызнуть. 2) Посыпаться, полетѣть градомъ. 3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192. 4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч. 5) Ударить сильно.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Урепіжити, -жу, -жиш, гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився. Васильк. у.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).