Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивчатися, -чаюся, -єшся, сов. в. вивчитися, -чуся, -чишся, гл. Выучиваться, выучиться, научиться. Ото ж і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. ІІ. 115.
Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Ненависливий, -а, -е. Недоброжелательный. У нас люде ненависливі, — хліба шматка старцеві не дадуть. Волч. у.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. Сим. 235. 2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі. К. ЦН. 309.
Поладнати, -наю, -єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.
Пореготатися, -чу́ся, -чешся, гл. = пореготати. Пореготався (з баби) і поїхав собі. Грин. II. 231.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ). К. Кр. 34.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Частоколистий, -а, -е. Какъ частоколъ сдѣланный. АД. І. 59.