Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Добува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. добу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемымъ, быть добытымъ. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрипі. Щоб вийшов з хати хто небудь, у двері стукав, добувався. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Грошей бо нема, не добувся. З пальця меду не добудешся. Добувся, як швед під Полтавою.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. Набрала води сцілющої, попорськала.
Рідота, -ти, ж. Жижица.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
Фанатицтво, -ва, с. Фанатизмъ.