Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біганина, -ни, ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. І. 318. Наробив справник біганини. Камен. у.
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно Гадяч. у.
Гевґати, -ґаю, -єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли. Вх. Зн. 10.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Попаніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться бариномъ. Ну, як уже й мужик попаніє, то хан з його буде. Харьк. у.
Поперебіратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и перебра́тися, но о многихъ. От вони поперебіралися: понадівали на дівчат свою одежу і з дівчат поздіймали і на себе понадівали. Чуб. II. 37.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Радо нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино, — одказує Мотря радо. Мир. ХРВ. 344.
Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.