Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Завалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов. Н. Вол. у.
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився. Рудч. Ск. І. 112.
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Уживання, -ня, с. Употребленіе, потребленіе.
Утиск, -ку, м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк.
Чутно нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. ІІ. 43.