Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Радом. у. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду. Канев. у.
Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Здогна́ти Cм. здоганяти.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Накорми́ти, -млю́, -миш, гл. = нагодувати. Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай. Ном. № 9550.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Оправний, -а, -е. 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл. 1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. Ном. № 10342. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. ІІІ. 16. 2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать. Угор. Харьк. г.
Столярня, -ні, ж. Столярная мастерская.
Халаштати, -таю, -єш, гл. Оскоплять, кастрировать.