Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жигало

Жига́ло, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Чуб. II. 666. Ум. жигальце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИГАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИГАЛО"
Бещад, -да, м. = бескид 2. Вх. Уг. 227.
Гри́ще, -ща, с. Игрище, мѣсто для игры; праздничныя забавы молодежи. Мил. 61. Вари, мати, вечеряти, я піду на грище: уже ж мені наскучило пребісяче днище. Грин. ІІІ. 647. На грищі співала. Греб. 398.
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Мет. 290. Се ти себе, занудиш, дитино моя. Г. Барв. 197. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця. Шевч. 68.
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе. Щог. Сл. 6.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Притаковитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Пріютиться, помѣститься, присоединиться. 2) Случиться, произойти. Желех.
Точка, -ки, ж. зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus. Вх. Пч. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИГАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.