Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видок, -дка, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видок. На показъ, на видное мѣсто. Вх. Лем. 397.
Горди́нський, -а, -е = Ординський. Трупом полягла гординська сила. К. ЦН. 173.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. Сніп. 18. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Шух. І. 152. Дубить, выдѣлывать кожу. Вх. Лем. 412.
Миліо́н, -ну, м. Милліонъ. Сонце завбільшки таке, що з нього можна б зробити сливе півтора миліони наших земель. Дещо, 25.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть. МВ. ІІ. 109.
Перезування, -ня, с. Перемѣна обуви, переобуванье. до перезува́ння чо́боти. Оба сапога на одну колодку. Гол. Од. 15.
Продивитися Cм. продивлятися.
Утокмитися, -млюся, -мишся, гл. Устроиться, пристроиться. Утокмився з двома парами на пастьбу. Волч. у.  
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились. Вх. Зн. 77.