Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Н. п.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Проректи Cм. прорікати.
Роздаровувати, -вую, -єш, сов. в. роздарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. І. 212.
Скропити Cм. скропляти.
Сподень, -дня, м. Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179.