Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Дев'ятьсо́т чис. Девятьсотъ. А всього віку Сихвового було дев'ятьсот і дванайцять років, і вмер він. Св. П. Перша кн. Мус. V. 8.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Перекульбачити, -чу, -чиш, гл. Пересѣдлать.
Перепартолити, -лю, -лиш, гл. = перепартачити.
Планида, -ди, ж. = планета. Круги сонця ходить кільканадцять планид. Дещо (4-те вид.). 26.
Роспістертися, -струся, -решся, гл. Растянуться, распростереться, лечь. Поки дяк коні то роспріг, то попутав, пан-отець відійшов трохи набік і роспістерся на траві. Также расположиться, занять мѣсто: Понакладали отут на столі, що мені ніяк роспістертися ні з чим. Волч. у.
Улягова, улягома. Cм. лягова, лягома.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю. Стор. МПр. 108. 2)чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці. Ном. 3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Лебед. у. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3154.