Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вузько нар. Узко. Ум. вузенько, вузесенько.
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Женьча́р, -ра, м. = жнець. Вх. Лем. 413.
Звідня́, -ні́, ж. 1) Очная ставка. Чи то раз звідня ця була? Н. Вол. у. 2) Обманъ.
Зоставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зоставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Ляха-Бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. АД. І. 215.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Скоштунок, -нку, м. Проба.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Н. п. Черн. у.
Сумежний, суміжний, -а, -е. Смежный.
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.