Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Гамазей, -зею и -зея, м. и гамазея, -зеї, ж. Магазинъ для склада и храненія какихъ либо вещей, хлѣба. Рушниць, мушкетів, оружжин наклали повні гамазеї.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Зрубувати, -бую, -єш, сов. в. зрубати, -баю, -єш, гл. Срубывать, срубить. Кожне дерево зрубують. Зрубай, батеньку, високу яворину, збудуй, батеньку, широку домовину.
Кабиця, -ці, ж.
1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Горить огонь тихенько на кабиці.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Надтекти́ Cм. надтікати.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого.