Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грезето́вий, -а, -е. Парчевый, глазетовый. Котл. Ен. Слов. 7. Взяла очіпок грезетовий. Котл. Ен. І. 12.
Ґрос, -су, м. Стадо беременныхъ овецъ. О. 1862. V. Кух. 32, 37. У Манжуры: ґроси — беременныя овцы. Мнж. 182.
Інженір, -ра, м. Инженеръ. Французький інженір Боплан. К. Кр. 18.
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься. Вх. Зн. 36.
Очеплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. очепитися, -плюся, -пишся, гл. Цѣпляться, уцѣпиться, зацѣпиться, пристать, привязаться. Мил. 21. Вона (відьма) давай на його сідать... Очепиться за його, то він і тоска її. Драг. 71. А діти як вчепились за шию мені, то й не вступаються. МВ. І. Як очепився я жити у пана, то й живу вже сьомий рік. (Міусск. окр. ). Як очепиться який біс, що на в-руні кінь ходе, то заграбує коня. Н. Вол. у.
Переговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Переговариваться. Чую — з батьком переговорюються, що прийшли до вашої милости од пана Ігната. МВ. І. 90.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками. Левиц. І. 330.
Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок. Вас. 148.
Проживати, -ва́ю, -єш, сов. в. прожити, -живу, -веш, (-жию, -єш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Чуб. III. 385. Із своєю дружиною в світі прожию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясочко, веселою. МВ. (О. 1862. І. 72).
Снітий, -а, -е. оріх = снітяк. Вх. Лем. 468.