Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлізти Cм. відлазити.
Відпарювати, -рюю, -єш, сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.
Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = дуди. Гол. Од. 20, 57.
Заріча́нин, -на, ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Злосопротивний, -а, -е. Враждебный; о вѣтрѣ, волнѣ: противный. Злосопротивна... хвиля вставав, судна козацькі-молодецькі на три масти розбиває. АД. І. 177.
Малодосві́дній, -я, -є. Малоопытный. Діти малодосвідні. K. ЦН. 192.
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Прокладати, -да́ю, -єш, сов. в. прокласти, -кладу́, -де́ш, гл. Прокладывать, проложить. Проклали зірочки дорогу у Русалим. Стор. МПр. 41.
Промайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Проработать (о плотникѣ, столярѣ).
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл. 1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Грин. III. 284. Хто торка, тому відчиняють. Шейк. 2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя. Стор. МПр. 154. 3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сим. 57. Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось. Св. Л. 169.