Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Стор. І. 110. Дошкулив, мов пугою по воді. Ном. № 3938.
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка. Стор. І. 206.
Инак, нар. Иначе. З почину світа було якось инак. Рудч. Ск. І. 130.
Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Лукаш. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ном. № 4441., Ум. ліпшенький.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце. Лубен. у.
Натравка, -ки, ж. Полка въ кремневомъ ружьѣ.  
Прошкепитися, -плюся, -пишся, гл. = прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
Тісніський, -а, -е. = тіснісінький. Шейк.