Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Лоши́ця, -ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Ум. лошичка.
Майо́рці, -ців, м. мн. Раст. Zinnia elegans L.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.
Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.
П'їлина, -ни, ж. см. п'їла.
Приспіти Cм. приспівати.
Сердіння, -ня, с. Гнѣвъ. Я на твоє сердіння байдуже.
Сивуля, -лі, ж.
1) Порода грибовъ.
2) Названіе коровы.
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш.