Бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися?
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень!
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє.
Наяложувати, -жую, -єш, сов. в. наялозити, -ложу, -зиш, гл. Жирно намазывать, намазать, насаливать, насалить.
Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Норовистий кінь.
Погнати, -жену, -неш, гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Поженуть вас на війну. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав.
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. 2) Быть посаженнымъ. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ.