Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боязний, -а, -е. = боязкий К. МХ. 17.
Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья. Чуб. V. 1092.
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Кородкий, -а, -е. Вольной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає. Донск. обл.
Росплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. росплести́ся, -туся, -те́шся, гл. 1) Расплетаться, расплестись. Грин. III. 103. 2) Расплетать, расплести себѣ волосы.  
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного. К. Псал. 171.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Снити, сню, сниш, гл. Видѣть во снѣ. І був би він в царськім дворі багато ще снив, гукнув бо звін на Стефані, а він ся збудив. Федьк. І. 37.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. ІІ. 21. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Чуб. V. 771., Ум. чудне́нький.