Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білогривець, -вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Замі́с, -су, м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс. Мнж. 132.
Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.  
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Н. п. Ум. копитце.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Попідгледжувати, -джую, -єш, гл. = попідглядати.
Учасно нар. Своевременно, во время. Пішла вона на храм і прийшла вчасно. Г. Барв. 512.
Чаклування, -ня, с. Колдованіе, колдовство.