Вигіддя, -дя, с. Удобство; раздолье. Цілий піст рибу їли, таке то вже нам було тоді вигіддя.
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я.
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Предміщанин, -на, м. Житель предмѣстья. Вийшли до його усі міщане, усі міщане, всі предміщане.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась.