Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Зарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Имѣть заплаканные глаза.
Засві́дчувати, -чую, -єш, сов. в. засві́дчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.
Ластовень, -вня, м. Раст. Asclepias syriaca. ЗЮЗО. І. 113.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Кв. І. 32. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Чуб. Молоденька колядка. О. 1861. XI. Свид. 57. 2) Молодцеватый, удалой.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Посі нар. До этого мѣста. Бунтує народ, навчаючи на всій Юдеї, почавши від Галилеї аж посі. Єв. Л. XXIII. 5.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках. ЗОЮР. І. 146.