Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Дича́к, -ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.
Дібровний, -а, -е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. О. 1861. XI. 116. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка. О. 1861. XI. 115.
Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. Шух. І. 161, 162. 2) Обыкновенная ступа, толчея. Шух. І. 104.
Лаба, -би, ж. 1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504. 2) Ножки въ козлахъ и пр. Cм. ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. лабка.  
Поновлення, -ня, с. 1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. К. Дз. 7. Поновлення старини ждемо. К. Дз. 7. 2) Обновленіе.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Шандриця, -ці, ж. Часть крыла вѣтряной мельницы. Залюб.