Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 96.
Горшкодра́й, -дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ. Фр. Пp. 138.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать. Стор. І. 131.
Заби́ти, -ся. Cм. забивати, -ся.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні. Н. Вол. у.
Згля́дь, -ді, ж. Вниманіе, уваженіе. Шануй кожного, то будуть люде зглядь мати. Камен. у.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. ЗОЮР. I. 287. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Рудч. Ск. І. 186. Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки. Драг. 340. 2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу. Грин. III. 302.
Подрібниця, -ці, ж. Подробность. Все роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваш лихо, нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Понасипатися, -пається, гл. безл. Насыпаться (во множ.). Скрізь понасипалося борошна. Харьк.
Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.