Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. О. 1861. IV. 94. Н. п. Батько мій не братався з панами. Лебед. у. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься. Шевч.
Ворушливий, -а, -е. = ворухливий
Доплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха. Черк. у.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки. Грин. ІІІ. 102.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних. Чуб. V. 965.
Наточити Cм. наточувати.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.
Потіпати, -па́ю, -єш, гл. Потрепать. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Рудч. Ск. II. 44. Потіпати за бороду. ХС. IV. 23.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).