Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Друк I, -ку, м. Печать, печатаніе. Подали до друку у «Основу». К. (О. 1862. III. 30). Писав, щоб я слав йому до друку. А що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Передм. до Кобзаря Шевч. вид. Кожанчикова, стр. 1.  
Залига́ти Cм. залигувати.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Паничівський, -а, -е. Принадлежащій баричу, холостому человѣку. Панич, ви, бачу, і чи не паничівські у вас примхи. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Підупалий, -а, -е. Пришедшій въ упадокъ, ослабѣвшій, обѣднѣвшій. Був колись він і здоровий, і заможний, а тепер зовсім підупалий. Підупале господарство.
Пропоєць, -йця, м. Пьяница. Грин. III. 285.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. Мет. 65.
Розвеселити, -ся. Cм. розвеселяти, -ся.
Шабашівка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.