Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бзиновий, -а, -е. = бузиновий. ЕЗ. V. 89.
Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Вх. Лем. 391.
Ворішина, -ни, ж. 1) Раст. Geranium sanguineum. Вх. Пч. І. 10. 2) = Орішина. Желех.
Гаянка, -ки, ж. Проволочка, замедленіе. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Пащикувати, -ку́ю, -єш, гл. Многословно разглагольствовать, дерзко разглагольствовать. Жінки! коли б ви більше їли, а менш пащикувать уміли, — були б в раю ви за сіє. Котл. Ен. IV. 61. Дубцем його, щоб не дуже пащикував. Полт. у.
Прикмечувати, -чую, -єш, гл. = прикмечати. Прикмечує жид, а мовчить. Н. Вол. у.
Розігрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розігріти, -рію, -єш, гл. Разогрѣвать, разогрѣть, отогрѣть. Гадини ніколи не грій за пазухою, бо як розігрієш, то вкусить. Ном. № 2877.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.