Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях. Федьк. III. 156.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку. 2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком. 3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив. Гол. І. 16.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Грин. III. 5. Та ввечері охрестили і Марком назвали. Шевч.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.
Циганиха, -хи, ж. Жена цыгана. Поховав піп циганиху. Рудч. Св. І. 70.