Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін.
Вовкун, -на, м. = вовкулака. Теща зробила зятя вовкуном.
Добростли́вий, -а, -е = Добротливий. Пане милостивий, пане добростливий, пожертвуйте!
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться.
Підлипчастий, -а, -е. 1) Пристающій, липкій.
2) Тѣсный, узкій, въ обтяжку. Штани підлипчасті. Підлипчаста халява.
Помолочник, -ка, м. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва.
Пудити, -джу, -диш, гл.
1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди.
2) Мочиться.
Скреготати, -чу́, -чеш, гл.
1) Скрежетать. Зубами скрегоче.
2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби.
3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі.