Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гицкати, -каю, -єш, гл. Прыгать, подпрыгивать. Вх. Лем. 403.
Лиза́тися, -жуся, -жешся, гл. 1) Лизаться. 2) Подлизываться, заискивать. Він усе коло панів лижеться. Черк. у. Хлопець не дурний: котком лижеться біля старих. Полт. у.
Обмівник, -ка, м. Клеветникъ. Желех.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало. Мкр. Н. 36.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Цепати, -паю, -єш, гл. Ударять слегка, царапать. Дідусь (жук Doreadion holosericeum) цепає до пальця: скрип! Вх. Зн. 78.
Цяцінька, цяцічка, -ки, ж. Ум. отъ цяця.
Шелюг, -га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.