Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Кв. І. 118. Умер той дід, поховали, відпоминали. Г. Барв. 196. Одпоминають попи мою душу. КС. 1882. X. 24.
Гу́сячий, -а, -е. Гусиный, гусячій. Беруть кістку з гусячого крила. Чуб. ІІІ. 99.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!... Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Копитал, -лу, м. = капитал.
Леда́й II, -дая, м. Бездѣльникъ. Левч. Лѣнтяй. Сказано, — ледай: і досі скотині не подавано, не позагрібано. Полт. г.
Озерявина, -ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Сим. 190. Мнж. 187. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам'янку. Новомосковск. у.
Роздавання, -ня, с. Раздача.
Хикалка, -ки, ж. = икавкаМил. 9.
Хрещатик, -ка, м. Перекрестокъ. Сосниц. у.
Шал, -лу, м. Бѣшенство. Желех.