Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.
Бугало, -ла, с. ? Встрѣчено въ любовномъ заклинаніи. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір...., учепися ти йому за серце...., щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав. Чуб. I. 92, 93.
Зафактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.
Зосмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, ободриться. Іосиф, зосмілившись, увійшов до Пилата. Св. Мр. XV. 43. Я раз ізнов зосмілився матері натякнути. Г. Барв. 201.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. Желех. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Ми́тьма нар. = митусь. Вх. Зн. 36.
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний. Вх. Лем. 462.
Роскачати Cм. роскачувати.