Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видавити Cм. видавлювати.
Де-и́нде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. Кв. II. 38. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Ном. № 10360. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. ЗОЮР. I. 20. Давно се діялось... і не де-инде, а у нашій таки землі. Грин. I. 287.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Зсутеніти, -нію, -єш, гл. Стемнѣть. Вже гарненько зсутеніло. О. 1862. IV. 104.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163.
Порозрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. = порозрівнюватися. Поженились всі три (брати) і порозрізнялись: кожний став хазяїнувати особо. Драг. 344.
Посудомити, мить, гл. безл. Свести, судорожно стянуть. Щоб тобі руки посудомило. Ном. № 3719.
Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1. К. ХП. 29. Г. Барв. 185.