Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередування, -ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 174.
Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Заскуба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заску́бти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Часто и много драть за волосы; вообще подвергать постоянному дурному обращенію: побоямъ, преслѣдованіямъ и пр. 2) Хватить за волосы. Кільки заскуб чуприни, тільки і вирвав.
Леґурний, -а, -е. Медлительный. Та це чоловік леґурний собі. Йому, здається, хоча б і жінка зараз умерла, то й не гайка.
Лядая́кий, -а, -е. = ледаякий. На лядаякого вибий весь ліс, то все їден біс. Чуб. І. 261. Аж виходить, вибігає найменшая свість і виносить козаченькові лядаяку вість. Чуб. V. 777.
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Чина, -ни, ж.ро́зова. Раст. Lathyrus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 126.
Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.