Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боголюбно нар. Боголюбиво. Чуб. І. 176.
Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Черниг. у. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. МВ. І. 21. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися. Чуб. V. 767.
Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Заколоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать отъ волненія. Аж заколотилась уся, як побачиш.
Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Обвинути, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Пацірки, -ків, мн. 1) = пацьорки. 2)жаб'ячі. Лягушечья икра. Вх. Лем. 447.
Росторопати, -наю, -єш, гл. Понять.
Стрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = стріватися. Стрічаються на Стрітення зіма з літом. Ном. № 521.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу. Шейк.