Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні.
Колисанка, -ки, ж. = колиска 1. Ум. колиса́ной(нь)ка. В тих яворах висить скобойка, а в тій скобойці колисанойка, в тій колисанці сам милий Господь.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Мірко́ваний, -а, -е. Умѣренный, воздержанный.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Пишки мн. Перья птенца.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Покорочатися, -чаюся, -єшся, сов. в. покороти́тися, -чуся, -тишся, гл. Укорачиваться, укоротиться; сокращаться, сократиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі, як вас здибле лиха доля, будьте коротенькі! Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться.
Уморитися, -рюся, -ришся, гл. Устать, утомиться.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.