Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. Н. п. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. Посл. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, Г. Барв. 292. 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Лукаш. 98. Бгайте, коровай, молодиці! Мил. Св. 24. Бгати пироги. Г. Барв. 156. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ. Шух. І. 180.
Грибо́к, -бка́, м. Ум. отъ гриб.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Зіткну́тися, -кну́ся, -нешся, гл. Столкнуться.
Ошанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Окопаться, засѣсть.
Позапускати, каю, -єш, гл. То-же, что и запускати, но во множествѣ.
Псюрник, -ка, м. Псарь, собачникъ. Черк. у.
Рощ, -щі, ж. = рость. Буде дощ, буде й рощ.
Чудово нар. Чудно, Гляньмо ж з міста вниз на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово! Левиц. І. 93.