Біяти, -бію, -єш, гл. = бити. Ой про що він її біяв, з якої причини?
Виорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виоратися, -рюся, -решся, гл. Находиться, найтись въ землѣ при паханіи. Виорюються барз із землі хрущі.
Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима.
Дива́н, -ну, м. Диванъ, турецкій государственный совѣтъ. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних.
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи.
Кучопір, -перу, м. = кажан.
Наме́т, -ту, м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. ста́ти наме́том. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає.
2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Понурі думки.
Примудькатися, -каюся, -єшся, гл. — до кого. Собственно: прикоснуться къ шулятамъ (Cм. мудо); употребляется въ значеніи: дать себя оплодотворить кому (о женщинѣ).
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.