Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Копіт, -поту, м. 1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. Св. Л. 91. За коником став копіт. Чуб. 2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових. К. МБ. XI. 42.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Невинно нар. Невинно.
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла. Грин. II. 315.
Попригинатися, -наємося, -єтеся, гл. Пригнуться (во множествѣ). Хлопці попригиналися за тином, щоб їх не побачили. Кіевск. у.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд. КС. 1882. IV. 165.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть. Щог. Сл. 5.
Чабрак, -ка, м. Чепракъ. На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо. Млак. 65.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.