Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Запа́ла, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину. Чуб. II. 557.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Крижалка, -ки, ж. Цѣлый кочень въ квашеной капустѣ. Kolb. І. 51.
Мая́тний, -а, -е. Замѣтный, видный, цѣнный. Ото й маятна річ, що стіл, а то все порохня. Лебед. у.
Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Пильновитий, -а, -е. = пильний 1. Отсе й тобі гостинець мій, чабане вірний, пильновитий, за те, що скот у мене ситий, за догляд у ватаги твій. Мкр. Г. 29.
Щепочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щепа. 2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко! Мил. 217.