Бавити, -влю, -виш, гл.
1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошее та кучеряве своє маленькеє внуча.
2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте.
3) = бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе?
Безусий, -а, -е. = безвусий
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь.
Ліви́й, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка.
Лі́течко, -ка, с. Ум. отъ літо.
На́кось нар. = інакось. Иначе. Якось накось, а все, бач, не так.
Наряжа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = наряджати.
Переклювати, -люю́, -єш, гл. Переклевать, исклевать (многое). Не мало козацького й татарського трупу переклював по степах та байраках.
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу.