Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Ум. за́йчик.
Люти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = лютувати. Магнат лютився. Він лютиться, що я не радивсь його.
Нігич нар. Ничего, нисколько. На стіл вона схилившись плаче, нігич одвіту не дає. По лівий бік Дніпра міста нігич не походять на тогобіцькі.
Новомлинка, -ки, ж. Родъ водки.
Обсяг, -гу, м. Объемъ.
Пам'ятковий, -а, -е. Памятный. дати пам'яткового. Побить, наказать такъ, чтобы помнилъ. Ох, треба тобі дати пам'яткового, щоб ти не забував свого діла.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. Що попоплакала мати наша покійна за батьком!
Шарафан, -ну м., шарафанка, -ки, ж. Юбка изъ выбойки.